українська російська англійська

Культурна економіка - розумна стратегія розвитку громад

13.07.2017 | 18:06

Сучасний підхід щодо планування регіонального або місцевого розвитку будується на розумінні культурних ресурсів як сукупності економічних активів, культурного капіталу регіону (міста), що здатні робити прямий та дотичний вклад в економіку.

Починаючи із 80их років 20 століття роль культури у світі розглядається як креативна складова розвитку економічного сектору. Спочатку це тлумачилось як отримання конкретного прибутку та залучених коштів, пізніше як менеджмент та маркетинг в культурних організаціях. Після гірких спроб визначити важливість культури за допомогою конкретних економічних чинників було вивчено вплив культури на економіку міст та територій. Поняття «Культура» почало тлумачитись як ресурс змін якості життя шляхом створення додаткової вартості продуктів та територій і покращення умов зайнятості населення.

Бум «креативних» або тематичних міст в Європі та США в 1990х роках є і на сьогодні прикладом того, як соціально- економічні проблеми регенерації міського середовища вирішуються за допомогою культурних стратегій. В даному випадку мова не іде про традиційне генеральне планування міст, коли за основу береться територіальний принцип. Мова іде про культурно – економічне планування, в основі якого ідея розвитку і використання людського та культурного капіталу міста.

Відмінність креативної економіки від традиційного економічного укладу це: ресурси-інформація та знання, продукт – інновація.

Сировиною креативної економіки є вміння народжувати оригінальні ідеї та перетворювати ці ідеї в економічний капітал та продукт, що продається. Основним завданням креативної економіки є створення та реалізація «ексклюзивного творчого продукту».

Ще один аспект, який пов’язує культуру і економіку міста, примушує нас звернутись до проблеми локальної ідентичності в умовах глобалізації. Культурна політика і просування бренду міста та його іміджу в даному випадку не політичний аспект. Це засіб відстояти індивідуальність та місцеву специфіку на фоні домінуючих глобалізаційних процесів в урбанізації. 

Не зникнути на фоні мегаполісів, не перетворитись в маргінальні поселення – це ставка в глобальної грі об’єднаних територіальних громад та малих міст.

 

З одного боку, неможливо уникати глобальних процесів: мобільності, міграції, глобальних комунікацій. З іншого боку, саме глобалізація провокує локальний патріотизм, збереження історичної пам’яті.

З цих суперечливих складових складається концепція «ГЛОКАЛЬНОГО МІСТА», в основі якого знаходиться принцип «креативної економіки», т.е. розробка ідеї, на яку працюють всі групи: від людей креативних професій до бізнесу та влади. Багато прикладів таких міст існує на сьогодні в Європі та Американському континенті. Але найбільш цікавим, на мій погляд, є приклади Східної Німеччини.

Важливою складовою стратегії модернізації економіки України на сучасному етапі є перехід від індустріальної та сировинної моделі розвитку до постіндустріальної або креативної, яка базується на використанні людського потенціалу та знань, що є певною базою для розробки та реалізації ідей для культурно – економічного розвитку в першу чергу малих міст.

Згідно дослідження UNCTAD існують чотири базові групи для розвитку креативної економіки:

 

- Культурна спадщина: традиційна культура (ремесла, фестивалі тощо); культурні пам’ятки (музеї, бібліотеки, місця розкопок, тощо);

- Образотворче мистецтво (скульптура, фотографія тощо);

- Медіа: публікації та видавництво; аудіовізуальні твори (фільми, телебачення, радіомовлення); нові медіа (цифровий контент, відеоігри тощо);

- Функціональний креатив: дизайн та креативні послуги (реклама, тощо).

 

Культурні і креативні індустрії мають стратегічний потенціал і сприяють розумному, сталому і комплексному зростанню регіонів та міст. Використання креативних технологій капіталізує міста та території.

Контент креативної культури є важливою частиною економіки. Розробка і експорт в сфері культурного контенту мають наступні переваги для розвитку національної економіки:

- Створення  міст з високою доданою вартістю за рахунок використання культурного ресурсу;

- Створення  нових робочих місць в сфері послуг (готелі, сервісне обслуговування, виробництво сувенірної продукції, тощо);

- Створення умов для збільшення пізнаванності міста або бренд території;

- Розвиток спеціалізованого туризму (туризм подій, екстремальний туризм, культурний туризм та інші).

 

На сьогодні більшість малих міст та об’єднаних територіальних громад України характеризуються низьким рівнем соціально-економічного розвитку і ділової активності, є депресивними, однак володіють значним туристично-рекреаційним, культурно-історичним і природним потенціалом. Сприяння розвитку туристичної сфери в малих містах необхідно розглядати як інструмент підвищення рівня зайнятості населення, зменшення трудової міграції, посилення ділової активності, поліпшення фінансових показників діяльності підприємств, формування позитивного туристичного іміджу.

Проблеми, які існують на сьогоднішній день в малих містах є наступними:

- Незадовільний стан загальної інфраструктури (дороги, водопостачання, водовідведення, теплопостачання) та комунікаційної інфраструктури (рівень телефонізації, зв'язку, транспортного сполучення, інформатизації);

- Значні деформації людського потенціалу в його структурі: від'ємне значення природного приросту населення; зростання кількості осіб пенсійного віку;

- Високий рівень безробіття;

Відсутність в туристичній індустрії кваліфікованих кадрів та низька якість підготовки наявних фахівців, як на рівні підприємств (закладів розміщення, харчування та екскурсійного обслуговування), так і органів управління, загострює недостатнє інформаційне забезпечення сприянню промоції малих міст.

Культурний туризм – важіль комплексного розвитку регіону та складова креативних індустрій

Проблема формування цілісності загальнонаціонального культурно-комунікаційного простору, спільної історичної пам’яті, подолання взаємних негативних стереотипів між регіональними та етнічними групами, є стратегічними завданнями державної політики у гуманітарній сфері, та зумовлені процесами формування української нації як політичної (громадянської) так і загальнонаціональної ідентичності громадян України. Культурний туризм виступає одним із засобів інформування громадян про інші регіони України та нівеляції стереотипів. Туризм відіграє важливу роль в осмисленні власної ідентичності, у відродженні локальних традицій. Для молоді особливо важливим є усвідомлення історико-культурного значення здобутків власної країни, гордості за неї. Основною умовою розвитку культурного туризму є історичний та культурний потенціал країни, рівень забезпечення доступу до нього, а також побутові умови проживання туристів.

У число об’єктів культурного туризму входять:

- історико-культурна спадщина (історичні території, архітектурні споруди і комплекси, зони археологічних розкопок, музеї, народні промисли, обряди, виступи фольклорних колективів);

- Культурні події (виставки, фестивалі, особливості життя населення: кухня, костюми);

- Культурні кластери, що формуються на основі розвитку креативної ідеї.

 

Культурний туризм впливає на:

- стимулювання місцевих ремесл, створення нових робочих місць, залучення молоді та безробітних на ринок праці;

- актуалізацію культурної та архітектурної спадщини і джерело фінансових надходжень на охорону і реставрацію;

- розвиток міжгалузевих напрямків співпраці;

- вивченню регіональних культур з метою формування міжетнічної толерантності.

 

Депресивні регіони мають розглядати культурну спадщину і культурний туризм як джерело розвитку. Інтеграція окремих пам’яток культурної спадщини в туристичну мережу, яка стимулює затвердження окремих програм реставрації, створення нових іміджевих музеїв, скансенів, ресторанів традиційних страв, обладнання місцевими жителями гостьових кімнат для туристів.

 

Місяць по тому відгримів на всю Україну перший міжнародний open air фестиваль OperaFest Tulchyn.  Попри скептичні закиди Тульчину щодо його провінційності, він таки здивував не лише Україну, а й закордонних музикантів та співаків.

 

 

Тим не менш, вдалося все, а такого масштабного дійства Тульчин і його мешканці не бачили, мабуть, з часів самих Потоцьких. Власне, саме з метою повернення колишньої слави Подільському Версалю та повноцінній його реставрації і було створено OperaFest Tulchyn.

Вивчаючи досвід малих міст Німеччини, в січні 2016 року наша команда «Інституту культурної політики» відвідала місто Райнсберг, в якому існує аналогічний оперний фестиваль і яке нині має статус оперної столиці Німеччини. Після війни, коли впала Берлінська стіна, місто мало мільйонні борги, страшенну розруху. Тож не дивно, що молодь почала тікати з міста. І саме культура повернула їх додому.

На сьогодні, інфраструктура міста розвивається орієнтуючись на запит від оперної ідеї. Програма розвитку міста побудована з акцентом на створення креативного оперного кластеру із врахуванням необхідних економічних компонентів, що впливають на появу нових робочих місць у сервісному секторі, використання екологічного компоненту в туристичній пропозиції, капітальне будівництво (готелі, ресторани та інші інфраструктурні родзинки).

Приклад Райнсбергу демонструє актуальність питання: Що ми можемо зробити самі для себе, для своїх громад.

Для того, щоб зрозуміти громаду або місто як креативний кластер, необхідно мати здатність до рефлексії. Трошки з історії. У кожного культурного чи творчого явища є дві іпостасі – змістовна і прагматична.

Перша «змістовна» – про те, яку естетичну цінність, які сенси і повідомлення несе явище персонально для нас.

Друга «прагматична» – про технології, тобто канали доставки потрібної нам суті, та про те, скільки і чим нам прямо чи опосередковано доводиться за це платити.

У різний час різні діячі намагалися то перше, то друге поставити попереду "паротяга прогресу". Зрештою, втомилися і вигадали «креативні індустрії» – систему, в якій і творчість і економічний аспект визнані однаково важливими. Культурна ідея та культурний ресурс перетворилися на основу культурно- економічних стратегії розвитку малих міст та невеликих територій, м’яко трансформуючи простори  та формуючи громаду.

В Україні зусилля влади спрямовані на відновлення промислового потенціалу, який розташований в більшості своїй у великих містах, що створює передумови міграції населення з малих міст та селищ  до  мегаполісів та обласних центрів. Всупереч цьому, ми повинні розуміти, що рівень розвитку національної економіки визначається станом розвитку регіональних економік, ступенем інтеграції економік регіональних в інноваційну систему країни. Тобто взаємозв’язок і взаємозалежність розвитку галузей  на кожному рівні можуть бути індикаторами поточного розвитку та відображати як потенціал регіону, так і національної системи в цілому. Зручною одиницею виміру територіальних економік є кластер.  Спеціалізація кластеру стає ґрунтовною ідеєю для розвитку постіндустріальної економіки і базується на нематеріальній складовій, яка пов’язана, в першу чергу, із культурним ресурсом.

Дуже важливо розуміти актуальні загальносвітові тренди розвитку.

Сьогодні світ розвивається не через розвиток країн,  а завдяки діяльності кожної окремої громади.

Унікальність ОТГ в тому, що вони є конкурентоспроможними і мають ресурси, які можна монетизувати. Враховуючи успішний мікророзвиток окремої громади як пазл, з часом можна скласти картину з пазлів «Успішна країна».

 

Проведення фестивалю стало для Тульчина випробуванням у хорошому значенні цього слова. Містяни пережили певний культурний шок, бо велика культура прийшла в провінцію. Серед глядачів оперного фесту були й такі, які ніколи в житті не слухали оперу і не знають жодного оперного співака. Подія спонукала «почухатися» і чиновників. У підготовці до фестивалю були задіяні тисячі жителів громади. Усі разом ми за короткий термін зробили те, чого не зробили за роки. Нині в Тульчині налічується до 120 комфортабельних місць в готелях і мотелях, заасфальтовані дороги, проведено електроживлення в Палаці Потоцьких, зроблено вело доріжку. Тульчин отримав поштовх для туристичного розвитку, і тепер головне — не втратити його.

 

В Україні глокальність позиціювання території тільки починається. Це пов’язано в першу чергу із процесами децентралізації, коли новостворені ОТГ шукають власні шляхи розвитку. Великий корабель зайшов в маленьку гавань тульчинського ОТГ. Місто Тульчин піднялось на гребінь хвилі. Як піде далі – залежить від влади та експертів, які вже визначили культурно- економічний шлях розвитку громади.

 

 

 

 

версія для друку

Відео

Fair Play. Free Sentsov.

Фотогалерея

Флешмоб "Музейні таємниці"
Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Міністерство культури України