українська російська англійська

Сьогодні геніальній українській мисткині Марії Примаченко виповнилося б 110 років

12.01.2019 | 09:42

Народна художниця народилася 12 січня 1909 року в селі Болотня на Київщині в селянській родині творчо обдарованих людей, де і прожила все своє життя. Бабуся фарбувала і розписувала писанки. Батько, Овксентій Григорович, бондарював, був теслею-віртуозом, майстром-різьбярем. Мати була визнаною майстринею вишивання. Від неї і перейняла художниця вміння створювати той чарівний, характерний для українських майстринь орнамент. Окрім малярства та вишивання займалася керамікою, і навіть ілюструвала книжки, що на початку сімдесятих років виходили у видавництві «Веселка».

 

 

Життя обійшлося з Марією Овксентіївною жорстоко, вона була інвалідом, тож всю свою енергію і працелюбність вкладала в малювання. Самобутня майстриня малювала лівою рукою — ближчою до серця,  схоплюючи образи на льоту. «Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі...» — так говорила про себе.

 

 

Ім’я художниці стале широко відоме у 1936 року, коли вперше у Києві на Всеукраїнській виставці народного мистецтва були експоновані її малюнки «Звірі з Болотні». Марії було присуджено диплом I ступеня.

В цей час вона активно працює - вишиває, захоплюється керамікою. Створює низку чудових картин «Бичок на прогулянці», «Синій лев», «Рябий звір», «Звір у червоних чоботях» 1936-1937 рр.), «Осел», «Баран», «Червоні ягідки», «Мавпи танцюють», «Два папуги» тощо (1937-1940 рр.). В основі цих малюнків лежать фольклорні легенди, народні казки й оповідання. Її твори дарують неповторні відчуття казковості буття та відкривають фантастичний світ мистецтва, відтворюють власні образи майстрині, висловлюють почуття, що живуть в народі, його фольклорі та думках. Звірі, дерева, квіти діють, розмовляють, борються за добро й стверджують його, знищуючи зло.

 

 

У 1960-1956 роках художниця створила цикл декоративних розписів «Людям на радість», до якого увійшли роботи «Сонях», «Синій вазон з квітами», «Жар-птаха», «Голуб на калині», «Пава у квітах». За цей цикл Марії Примаченко присвоєно звання лауреата Державної премії України імені Т. Шевченка.

Розквіт її сюжетної творчості припадає на початок 70-х років. З’являються картини «Весілля», «Катерина співає пісню», «Роман і Оксана», «Галя на весілля запрошує», «Сватання», «Після весілля хрещеного батька та матку хрещену везуть до магазина». Особливо вражає картина її останніх років «Звірина серія» — явище унікальне, яке не має аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві.

 

Останні роки життя недуга прикувала Марію до ліжка, але спілкування зі світом продовжуючи малювати. На 89 році життя видатна художниця померла.

 

 

2009-й рік за рішенням ЮНЕСКО було визнано роком Марії Приймаченко, присвячений 100-річчю від дня народження української художниці.  На честь художниці названо малу планету 14624 Примаченко, її твори брали участь у 80 колективних і персональних виставках у 25 країнах та з незмінним успіхом експонуються на всесвітніх виставках у Києві, Парижі, Варшаві, Монреалі, Празі, Софії. Ім’я Марії Примаченко, як «зірка першої величини» назване у «Всесвітній енциклопедії наївного мистецтва», виданій у Белграді 1984 році.

 

версія для друку

Відео

Fair Play. Free Sentsov.

Фотогалерея

Флешмоб "Музейні таємниці"
Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Міністерство культури України